Домашній зефір на желатині: простий, бюджетний і дуже смачний рецепт

Інгредієнти:
Цукор – 1 кг
Вода кип’ячена – 350 мл
Желатин – 40 грам
Лимонна кислота – 1 ч. л.
Сода – 1 ч. л.
Оцет 9% – 1 ч. л.
Ванілін – 1-2 грами

Приготування:
У велику каструлю висипаю цукор. Вливаю в нього 150 мл охолодженої кип’яченої води. Розмішую, щоб цукор став вологим. Ставлю на маленький вогонь. Помішуючи доводжу до невеликого кипіння. Цукровий пісок має повністю розчинитися.

Висипаю желатин у невелику миску. Заливаю його 200 мл кип’яченої води, перемішую і залишаю його набрякнути, поки цукор перетворюється на рідкий стан.

На етапі розчинення цукру всипаю ванілін. І добре розмішую весь вміст. Але його можна додати на етапі збивання.

Коли солодкий розчин почав закипати, вливаю в нього масу з желатину. Все розмішую.

На невеликому вогні помішуючи доводжу суміш до кипіння. Даю покипіти буквально 1-2 хвилини та знімаю з вогню.

Беру міксер та гарячу суміш починаю збивати спочатку на низькій швидкості, поступово її збільшуючи. Час збивання – 30 хвилин.

Густіти маса почне на останніх десяти хвилинах. Вона значно збільшилася обсягом, побіліла і загуснула. На той час вона майже охолола.

За п’ять хвилин до закінчення у густу основу всипаю чайну ложку лимонної кислоти. Якщо не клали під час розігріву цукру, то зараз можна додати ванілін.

У невеликій ємності соду гашу оцтом. Тут головне – не переборщити. Соди потрібна одна чайна ложка без гірки. Оцет беру також одну чайну ложку.

Перемішую шипучу суміш, щоб реакція торкнулася кожної крупинки соди. Викладаю все у збиту основу. На цьому етапі можна додати харчовий барвник для зміни кольору зефіру.

І на малій швидкості продовжую збивати всю масу ще п’ять хвилин. На швидкій швидкості вже не вийде – маса дуже густа. Від соди та лимонної кислоти помітно змінився колір усієї основи. Він став ще білішим. Маса ще трохи збільшилася в обсязі та стала повітряною.

Через п’ять хвилин вимикаю міксер. І тепер треба сформувати самі зефірки. Я розстелила великий новий целофановий пакет на стіл. Злегка змочила водою (протерла вологою губкою). Вмочуючи десертну ложку у воду, набирала пишну масу і викладала на целофан.

Варіант викладати фігурки ложкою, на мій погляд, найкращий у домашніх умовах. Спробувавши використовувати кондитерський пакет для крему, зрозуміла, що дуже багато суміші залишається на його стінках, оскільки вона швидко застигає. Але може просто я не професіонал-кондитер.

Коли всі фігурки викладені, даємо час прихопитися зверху. Вони швидко підсихають, 20-30 хвилин. Коли вже легко можна буде відокремити кожну половинку від целофану, збираю їх у пакет чи контейнер із кришкою. За бажанням можна поєднати дві половинки разом.

Ось зефір і готовий. Зберігати його краще в целофані або ємності, що герметично закривається. Тоді він не покривається сухою скоринкою зверху. Звичайно, досягти ідеальної форми мені не вдалося, але самі зефірки за смаком і щільністю дуже подібні до тих, що ми купуємо в магазині.

І, до речі, за розрахунками виходить дуже вигідно. Найдешевша упаковка вагою 250-300 г з цією насолодою в магазині коштує в районі 40 гривень, вже давно не купувала, тому точно не скажу. Ми ж зрештою отримуємо приблизно 1,2 -1,3 кг зефіру – приблизно також в районі 35-40 гривень.

Ви робите домашній зефір на желатині чи агарі? За яким рецептом? Поділіться у коментарях.